Інформаційне суспільство. Інформаційні технології в моєму житті

"Ми птиці інформаційного простору. Іншого у нас немає." - так охарактеризувала Ліна Костенко людей ХХІ сторіччя у своєму романі "Записки українського самасшедшего". І річ в тому, що я з нею майже на всі 100 згодна. Цей простір створюється при використанні електронних мереж, засобів масової комунікації і т.д. Ми живемо в середовищі, де панівне становище належить інформації. Ми отримуємо, зберігаємо, оброблюємо та передаємо настільки величезний об'єм інформації, що годі й собі уявити https://docs.google.com/presentation/d/1POhGKoJAi_mNJSUpWbBIJoE169G83a8B5tFc9RITZus/edit#slide=id.g12002f24c8_0_252.

Людина щодня використовує інформаційні ресури,щоб отримати актуальну для неї інформацію. Інформаційні ресурси можна поділити на:

• Новинні стрічки (online-новини)

Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні електронні копії і надають до них доступ

Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань.

Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних, компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та підготувати для клієнта звіт по його питанню.

Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та дослідження.

Ділячись власним досвідом роботи з інформаційними ресурсами, найчастіше мені доводилось працювати з новинними стрічками (напр. Google Новини) та з підписками на електронні копії періодичних видань (німецькомовний журнал "Spiegel", газета "Zeit" тощо). Ресурси надзвичайно зручні у користуванні, оскільки бажану інформацію можна отримати "тут і зараз".

Відразу на цьому моменті і постає питання стосовно авторського права на інформацію, оскільки використовуючи у навчанні матеріал, який присутній в інтернеті, можна порушити авторські права. Аби цього не відбулось, завжди необхідно посилатись на ресурси, де був дібраний матеріал, або просто слід використувати цитацію із зазначенням автора дослідження.

Не завжди в інтернеті з'являється інформація, якою ми хотіли б поділитися з іншими. Тут і постає загроза власної інформаційної безпеки. Держава здійснює свої заходи через відповідні органи, а громадяни, суспільні організації і об'єднання, що мають відповідні повноваження, — у відповідності із законодавством. На сьогоднішній день існує великий арсенал методів забезпечення інформаційної безпеки:

· Засоби ідентифікації і аутентифікації користувачів (так званий комплекс 3А);

· Засоби шифрування інформації, що зберігається на комп'ютерах і переданої мережами;

· Міжмережеві екрани;

· Віртуальні приватні мережі;

· Кошти тематичній фільтрації;

· Інструменти перевірки цілісності вмісту дисків;

· Засоби антивірусного захисту;

· Системи виявлення вразливостей мереж і аналізатори мережевих атак.

Отже, підсумовуючи вище згадане, необхідно підкреслити, що інформатизація суспільства - це дуже важливий процес, який необхідно надалі впроваджувати та модернізовувати. Цей процес дає нам можливість отримувати, оброблювати, зберігати та передавати інформацію. Наостанок хотілося б згадати слова Черчилля, а саме "Хто володіє інформацію, той володіє світом" і підтвердити їх, оскільки лише за наявності якісної інформації, інформації з різних джерел людина, сприймаючи її, ділячись нею з іншими, оперуючи нею, аналізуючи її та всіляко взаємодіючи з нею, може стати розумним індивідом сучасного суспільства.